Корбан
Катателазма царська - Catathelasma imperialeГриб корбан, такий звичний горянам Карпат, для більшості приїжджих любителів грибного полювання оповитий деяким ореолом таємничості і все це через брак інформації. Якщо в довідкових матеріалах є опис гриба, то не завжди він супроводжується фотографією, малюнком. Якщо є зображення, то не завжди воно відповідає тому грибу, що відомий в гірській місцевості як корбан.
Частково заповнити інформаційні прогалини про корбан, узагальнити інформацію спробую в цьому огляді. Почну з назв, які має цей гриб в літературі, та в мешканців Карпат.
В довідниках корбан називається - Катателазма царська, Catathelasma imperiale, Печериця цісарська, Шампіньйон імператорський, Грузлик двоперсневий. Місцеві мешканці різних районів Карпат називають цей гриб – корбан, курбан, кордобан, гордобан, гордоман, тунт, коренець, коров’єк, пістрєк.
"Шляпка 5-15 см в діаметрі, напівкругла, пізніше випукло-розпростерта, вдавлена, в центрі бурувато-коричнева, часто вкрита буруватими лусочками. Ніжка 3-6×2-3 см, циліндрична товста, дещо тонша до основи, з широким товстим білим кільцем, над кільцем білувата, під – одного кольору з шляпкою. М'якуш щільний, кремовий. Пластинки низхідні, рідкі, товсті, кремові. Споровий порошок білий. Спори 11-15×5-7 мкм, подовжено-овальні, безколірні.
Росте на ґрунті в хвойних і листяних лісах з серпня по жовтень.
Маловідомий їстівний гриб."
Цікава інформація і фото корбанів є на словацькому сайті ideme naguby.sk.
На сайті Allgrib.ru наведена інформація про корбан, з книги "Все о грибах" Пелле Янсена - фото:
Тепер опишу цей гриб з власної точки зору:
- Шляпка товста, м’ясиста, в молодому віці, до діаметру шляпки 8-12 см, щільно з’єднана з ніжкою кільцем-плівкою. В дорослого гриба пластинчата шляпка розпростерта, вдавлена в центрі, нагадує великий груздь, досягає діаметру 30 см, краї ламкі.
Ніжка корбана конічна, в молодому віці вся знаходиться в грунті на глибину до 10 см – виглядає тільки опукла шляпка. В дорослого гриба на ніжці, ближче до шляпки, є залишки плівчастого кільця.
Колір гриба бежевий, світло-коричневий, охряний, шляпка на сонці темніє до коричневої, оливково-бурої, плямистої. Шкірка на шляпці може тріскати, відшаровуватися лусочками, утворюються світлі прожилки.
М'якуш щільний, твердіший ніж у більшості інших грибів, тепло-білого кольору з характерним пряним (не кожному може подобатися) запахом.
Шкірка з шляпки легко здіймається плівкою, з ніжки шкірка зшкрябується, як у молодої картоплі.
Гриб не червивіє.
Зустрічав корбани в смерекових та смереково-букових лісах на хвойній підстилці, ґрунт у всіх випадках був глинистий. Ростуть ці гриби по узліссях, схилах звориків, на купинах, тобто полюбляють нерівний рельєф.
Корбани ростуть повільно, тривалість росту, в порівнянні з іншими грибами, більша, цикл розвитку гриба, що появився з підстилки, може тривати два тижні, в цьому вони схожі з лисичками. Знайшовши молодий корбан залишаю його "на виріст", до наступного разу. Так можу ходити попри той корбан декілька поїздок в гриби.
Місця росту корбанів значно більше локалізовані, в порівнянні з білими грибами. Корбани ростуть невеликими групками десятки років на одному й тому самому місці з точністю до метра, значного зміщення місця росту плодових тіл не спостерігається, тому, знайшовши корбан одного разу, можна знайти його там же через рік.
В більшості випадків зустрічаються невеликі сім’ї корбанів, які розташовані далеко одна від одної, та знаходив в Бескиді гору на якій корбани росли масово, вкриваючи цілу площу, по типу грибних площ білих грибів.
Період росту корбанів припадає на серпень-жовтень. Характерним є те, що фаза інтенсивного росту корбанів припадає на спад в рості білих грибів.
Смак страв з корбанів відрізняється від страв з інших грибів, але нічого надзвичайного. Доводилось куштувати юшку з сушених корбанів – ніяка, з білих грибів смачніша.
Оскільки корбани не настільки поширені як інші їстівні гриби, то серед грибників, в інтернеті, на форумах часом зустрічається суперечлива інформація, складаються свого роду легенди про гриб. Спробуємо розібратися в деяких твердженнях:
- Корбани ростуть в непролазних хащах...
Якраз навпаки, корбани полюбляють просторі місця в лісі середнього віку, їх видно здаля, в гущаках корбанів не зустрічав.
- Корбани надзвичайно ціняться горянами, за них дають в декілька разів більше білих грибів...
Чув цю байку в переказах тих, хто також десь чув..., але місцеві грибники гірських сіл такого не розповідали і надмірного захоплення цими грибами не проявляли.
- Корбани мають цілющі властивості, це карпатський афродизіак...
Особисто не чув подібного від гірських жителів. Про "афродизіак", скоріш за все це історія з розряду подібних, більш характерна для певної вікової категоріїї...
- Корбан це "карпатський трюфель"...
Нічого спільного корбани з трюфелем не мають. Асоція корбана з трюфелем напевно виникла в намаганні підкреслити рідкісність і уявну цінність корбана.
- Корбан це печериця, адже зустрічається його назва - Печериця імператорська...
Ця назва зустрічається не у всіх описах. Називаючи так корбан, напевно мали на увазі деяку схожість опуклої пластинчатої шляпки з плівчастим кільцем, на цьому схожість закінчується. Насправді порядок і сімейства корбана та печериці різні, відповідно це різні гриби, що й так добре видно.
- Корбан - умовно-їстівний гриб, має отруйні речовини...
В деяких описах зустрічав інформацію про отруйність корбана, що отруйні речовини містяться в корбані в незначній кількості і можуть, при регулярному вживанні гриба, накопичуватись. Однозначного спростування цьому твердженню не знайшов і тому надміру не захоплююсь масовим збиранням корбанів, відносно всіх грибів, приказку якось собі придумав таку – Грибами ще ніхто не наївся, але потруїлося багато...
Детальніше вивчаючи корбан довідався, що він занесений до Червоної книги, дійсно це не дуже поширений гриб і слід його шанувати. В грибних походах деколи попутньо підбирав трохи корбанів, якщо не був нагружений білими грибами. Доводилось зустрічати в лісі і збиті, перевернуті корбани. Це свідчить про низьку культуру "грибників" – Якщо не знаєш, що це за гриб і він тобі не потрібен, то навіщо ж копати, перевертати їх..? В своїй практиці, коли сумніваюсь, що це за гриб (в молодому віці шапинки деяких неїстівних грибів зовні подібні до білого гриба), - присідаю біля гриба, мацаю пальцями низ шапочки і, якщо це не білий гриб, залишаю його на місці.
Отакий він гриб - корбан, занесений в Червону книгу України, малорозповсюджений, привабливий своєю таємничістю. Це не підсніжники, які також занесені в Червону книгу, але яких є ще вдосталь, це таки рідкісний гриб.
Інтерес до корбана з року в рік буде зростати і разом з зацікавленістю та інтенсивними лісорозробками будуть зростати загрози для цього гриба.
Корбан цікавий, перш за все, своїм виглядом, способом росту, в матеріально-кулінарному плані нічого надзвичайного в цьому грибу нема. Враховуючи ще й неоднозначні висновки про їстівність корбанів, зважте – Чи обов’язково чіпати ці красиві гриби? Нехай корбан росте!
Віктор Верховинець
м. Долина, 2012 р.
Фото цього гриба розміщені в альбомі - Корбани
Обновлен 12 апр 2012. Создан 16 янв 2012 | |||||||||
Архів коментарів з сайту victour.io.ua
Комментарии | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Всего 21, последний 1 год назад | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Немає коментарів:
Дописати коментар